У квітні 2005 року вийдуть у світ перші три підручника: «Моделювання систем», «Основи програмування» та «Операційні системи».
09.09.2004 Перша програмiстка у свiтi. Ада Августа Лавлейс Iз книжок Б.М.Малиновського. 10 грудня 1815 року у великого англiйського поета Байрона народилася дочка. Її назвали Ада Августа. Коли їй виповнився рiк, Байрон залишив батькiвщину назавжди заради боротьби з несправедливiстю, якої було багато у Англiї, але ще бiльше у iнших країнах Європи. Вiн посилав Адi нiжнi i турботливi листи, присвячував вiршi, але так i не знайшов можливостi зустрiтися з дочкою. Вона виросла з матiр'ю, що мала багатий маєток i була у всьому забезпечена, крiм одного - близькостi рiдного батька.
09.09.2004 Iзраїль Якович Акушський - основоположник нетрадицiйної комп'ютерної арифметики За матерiалами книг Б.М.Малиновського Iзраїль Якович Акушський народився 30 липня 1911 р. у Днiпропетровську в сiм'ї головного рабина мiста, що став пiсля революцiї вчителем. Ще навчаючись у Московському державному унiверситетi, почав працювати обчислювачем у Науково-дослiдному iнститутi математики та механiки Московського державного унiверситету.
09.09.2004 Микола Петрович Брусенцов - творець першого та єдиного в свiтi трійкового комп'ютера "Сетунь" За матерiалами книг Б.М.Малиновського 21 червня 1941 р., напередоднi дня початку Великої Вiтчизняної вiйни восьмикласник Коля Брусенцов був у Днiпропетровську, брав участь в олiмпiадi молодих музикантiв - диригував хором, що виконував його пiсню про дзержинцiв. Усе пройшло чудово.
09.09.2004 Михайло Олександрович Карцев - розроблювач суперкомп'ютерiв для спостереження за космосом За матерiалами книг Б.М.Малиновського Михайло Олександрович Карцев належить до тiєї категорiї вчених, офiцiйне визнання величезних заслуг яких приходить, по тим або iншим причинам, пiсля смертi i, притому, з часом. Академiчна елiта не удостоїла його академiчних звань. Лише через десять рокiв пiсля його смертi заснованому ним Науково-дослiдному iнституту обчислювальних комплексiв НДIОК (Москва) було присвоєно iм'я свого творця.
08.09.2004 Підготовка фахівців з інформаційних технологій Член-кореспондент НАН України, радник директора Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, президент Фонду історії й розвитку комп'ютерної науки й техніки Б. Малиновський Актуальність для України видання серії підручників з інформатики не викликає сумнівів. Особлива практична цінність серії визначається тим, що в ній увага приділяється не лише фундаментальним теоретичним засадам інформатики, а й сучасним інформаційним технологіям.
08.09.2004 Про підготовку фахівців і забезпечення Підручниками навчальних закладів у галузі інформатизації Директор державної наукової установи «Книжкова палата України ім. І. Федорова»,доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Міжнародної академії інформатизації М.І. СЕНЧЕНКО Аналіз економічного розвитку України та її сучасного становища у світі свідчить, що однією з головних причин невисокої оцінки вітчизняного продукту і низької конкурентоспроможності українських виробів на зарубіжних ринках є уповільнений розвиток в нашій державі технологій, що призначені для використання у інтелектуальній праці. Це в першу чергу стосується інформаційних технологій, зокрема інформаційної техніки, яка значною мірою підвищує ефективність інтелектуальної праці, наприклад такої, що пов’язана з обробленням, зберіганням і розповсюдженням інформації.
08.09.2004 Обчислювальна технiка - iнформатика - iнформацiйнi технологiї. За матерiалами книг Б.М.Малиновського Стрiмкий розвиток цифрової обчислювальної технiки (ОТ) та становлення науки про принципи її побудови i проектування розпочалося в 40-х роках ХХ-го сторiччя, коли технiчною базою ОТ стала електронiка, потiм мiкроелектронiка, а основою для розвитку архiтектури комп'ютерiв (електронних обчислювальних машин ЕОМ) - досягнення в галузi штучного iнтелекту.
08.09.2004 Сергiй Олексiйович Лебедєв - творець першого в континентальнiй Європi комп'ютера За матерiалами книг Б.М.Малиновського Академiк Сергiй Олексiйович Лебедєв, пiд керiвництвом якого в Українi був створений перший на континентi Європи комп'ютер - Мала електронна лiчильна машина ("МЭСМ"), неначе прожив два життя. Перше спiвпало з дитинством, навчанням i двадцятьма роками наукової дiяльностi в галузi енергетики, друге було цiлком вiддане комп'ютеробудуванню - створенню ЕОМ (електронних обчислювальних машин) i органiзацiї їх серiйного випуску. Мiж ними пролягає судьбоносний вододiл - п'ять рокiв, проведених у Києвi. Саме тут вiдбувся перехiд вiд першого життя до другого. Вiн був достатньо рiзким, але i цiлком пояснимим. Дослiдження в енергетицi, чим спочатку займався С.О.Лебедєв, потребували великої кiлькостi обчислень i тому його iнтереси стали перемiщатися убiк автоматизацiї обчислень. В Київ Лебедєв був запрошений у 1946 р. на посаду директора iнституту електротехнiки (спочатку енергетики) АН України. У тому ж роцi його обирають дiйсним членом Академiї.
Назад
